Пральний порошок з ароматом... смерті
Автор: Олена РОСИНСЬКА
за матеріалами ІІІ міжнародного симпозіуму ТТК-2002 р. (Київ) та Парламентських слухань 2003 р.
Часопис "Час 2000" 2004р №20 стаття №64
Напикінці ХХ століття Україна шокувала світ апокаліптичною подією - спалахом зірки Полин. Вибух четвертого енергоблоку Чорнобильської АЕС за своїми наслідками залишив далеко позаду ядерні вибухи Хіросіми і Нагасакі. 18 років поспіль наша країна відзначає сумну дату 26 квітня.
За логікою, Україна мала б бути найчистішою, аби хоч трохи покращити свою екологію. Натомість саме всупереч здоровому глузду вона перетворилася на звалище екологічно небезпечної закордонної побутової хімії з фосфатами, хлором, сульфатами, силікатами - речовинами, що біологічно не розкладаються і не розчиняються у воді. Закони України дозволяють імпортувати і застосовувати пральні порошки, що містять у собі до 22 % фосфатів. Щоденно до природи України саме через застосування фосфатних порошків потрапляє 70-75 тисяч тонн фосфатів, а безпосередньо до прісноводних водоймищ - 60-65 тисяч тонн сульфатів, відповідно 40 і 30 тисяч тонн силікатів та інших отруйних речовин.
Цивілізовані країни світу (а їх майже 40), де здоров'я генофонду є цінність пріоритетна, давно вже відмовились від застосування фосфатних пральних порошків, які спеціалісти називають домашнім міні-Чорнобилем. Жахлива аналогія виникла через те, що ефект від них на організм людини подібний до іонізуючого випромінення! Тож гасла совіцьких часів "Мирний атом в кожен дім" вкотре дотримуються.
ЩО Ж НЕБЕЗПЕЧНОГО В ЦИХ ПОРОШКАХ?
Особливі властивості фосфору - він найбільше, порівняно з іншими хімічними елементами, сприяє біоакумуляції мікроорганізмів.
До прикладу, вміст фосфору у воді менше 0,0001 %, коефіцієнт акумуляції складає 20000, по азоту відповідно 1500 при 0,001 %, вуглецю - 2000 при 0,003 %, заліза - 1500 при 0,0001 %, сірки - 1,6 та 0,09 %.
Тому один грам триполіфосфату натрію, як складової речовини пральних порошків, стимулює розмноження 5-10 кілограмів отруйних синьо-зелених водоростей: водоймища вмирають, і вода стає непридатною до вживання, небезпечною для здоров'я та життя людини. Через деякий час після Чорнобильської катастрофи більшість акваторії Київського водосховища була вкрита синьо-зеленими водоростями. Казали, що вони дуже небезпечні. Сьогодні ця група водяної флори розповсюдилася далеко за межі Чорнобильської зони. Ними заражені майже всі великі і малі річки України.
ОТОЖ СИНЬО-ЗЕЛЕНІ КРАСЕНІ
За наукою, ціанові бактерії, токсичні продукти їхнього розпаду та їхні сполуки з хлором своїм руйнівним впливом на здоров'я людини дорівнюють впливу тяжкої води (оксид дейтерія).
Потрапляючи до організму людини, долаючи усі захисні бар'єри і доходячи до крові, вони знищують червоні кров'яні тільця. А потрапляють вони через шкіру під час прання, через одяг (виполоскати їх майже неможливо), через харчові продукти, питну воду...
Фосфати, які потрапляють зі стічними водами до очисних каналізаційних споруд біологічного типу в концентрації більше 5г/т, майже цілком пригнічують біологічні функції мікроорганізмів активного намулу і таким чином руйнують очисні споруди і долучаються до природного середовища неочищеними.
Учені Дніпропетровська дійшли висновку, що ці водорості викликали ріст на 10 % кількості онкозахворювань в області. Мало хто знає, що ситуація, що склалася влітку 2001 року на річках України, прирівнюється до екологічної катастрофи. Саме у цей час спостерігалася масова загибель риби більше як у дванадцяти областях України. Причина - знову ж таки синьо-зелені водорості. Вони різко знижують рівень кисню у воді, накопичують отруйні речовини, а згодом, коли розкладаються, віддають свої накопичення навколишньому середовищу. Доведено, що рибу з Дніпра, Чорного моря та інших річок і водоймищ країни їсти не можна. І сам вилов у внутрішніх водоймищах зменшився у десятки-сотні разів.
На рак в Україні хворіють навіть риби! Нині природна самоочисна, біовідновлювальна спроможність прісноводних водоймищ України від застосування фосфатних порошків катастрофічно знизилася, а подекуди знищена цілком. В більшості річок неможливе відновлення рибного ресурсу. Останнім часом водорості розмножуються цілий рік (р.Дніпро), адаптувалися до морської води і поширилися на прибережну смугу Чорного і Азовського морів.
Те, що синьо-зелені водорості розмножуються навіть у холодні місяці, свідчить про велику кількість фосфатів у водоймищах.
Північний басейн Азовського та Чорного морів Міжнародна екологічна організація (Лондон) визнала найбруднішою екосистемою світу.
Що ж до нинішньої води, то Україна посідає останнє місце за якістю в Європі і 78-е - у світі.
Очистити воду від синьо-зелених водоростей - бактерій, продуктів їхнього розпаду (отруйні біотоксини, аміак, болотний газ, сірководень, хлороорганічні сполуки (водорості плюс хлор), залишків пральних порошків (фосфатів та поверхневоактивних речовин) ПАР) очисними спорудами, що діють в нашій країні, неможливо. Ці домішки не контролюються санепідслужбою.
Встановлено, що подальше застосування фосфатних пральних порошків призведе до наслідків негативного впливу на здоров'я людей і природи, що можуть у багато разів перевищити наслідки Чорнобиля.
В Україні понад 78 % користувачів фосфатних порошків мають на них алергічні реакції.
Англійські вчені встановили, що фосфатні порошки, потрапляючи у водоймища, призводять до статевих змін у риб (у 60 % риб замість чоловічих розвинулися жіночі статеві органи). Таку ж картину спостерігали у тварин, що жили поблизу прісноводних водоймищ, куди після очищення зливали стічні води.
Канадці ж після тривалих досліджень дійшли висновку, що понад 10 % патологій у новонароджених спричинені впливом фосфатних пральних порошків на організм матері.
А ЯК ЖЕ ІНШІ КРАЇНИ?
Нідерланди, Норвегія, Німеччина, Італія, Швейцарія, Австрія, Японія, Корея, Тайвань, Гонконг, Таїланд, ПАР користуються лише безфосфатними (на основі цеолітів) пральними порошками, Фінляндія, Швеція, Бельгія, Данія, США - до 85-90 %, інші країни Європейської спільноти - понад 50 %. І з кожними роком, за даними фірми HENKEL, виробника безфосфатної продукції, цей відсоток збільшується.
До боротьби з застосуванням фосфатних порошків нещодавно приєдналися Росія, Польща, Туреччина та інші колишні соцкраїни. До речі, найпопулярнішою у Польщі є перша леді країни. Всенародну любов і повагу пані Кваснєвська здобула завдяки її боротьбі з фосфатними порошками, що свідчить про піклування пані президентової здоров'ям нації. Поляки навіть планують обрати її за свого президента, коли скінчиться президентський термін її чоловіка.
Як результат заборони користування фосфатними порошками - різке зменшення темпів росту захворюваності населення. В цих країнах більшість річок і водоймищ (Рейн, Сена, Міссісіпі, Міссурі, озеро Мічиган та ін.) відновили свій природний біобаланс, питна вода відповідає нормам безпеки за не менше ніж 160 показниками у Європі і понад 300 показників у США.
У березні 2003 року в ЄС прийняли рішення про скорочення кількості постійно контрольованих показників безпеки морської води (з 19 до 2) через високий рівень чистоти цієї води.
В акваторіях морів ЄС вилов риби збільшився у 5-7 разів і останні роки є стабільним. Проблема забруднення фосфатами водоймищ Європи, Японії на сьогодні вирішені. Нині екологи Європи працюють над створенням ще безпечніших пральних порошків, які не містять речовин, що не розчиняються у воді. Координатор цього напрямку - німецька фірма HENKEL.
Законодавчі обмеження у користуванні фосфатними порошками у країнах ЄС та інших були застосовані, виходячи з принципів "зеленої хімії" , що є життєвою філософією багатьох країн. А саме, коли хімічна речовина, яку використовує людина, завдає збитків природі, і системи, що блокують потрапляння його до навколишнього середовища, відсутні - тоді діє принцип введення технологій, що припиняють забруднення природи. І перший етап - законодавчий.
Оце так, навіть не віриться. З'ясовується, є країни, де на державному рівні піклуються і про природу, і про людину як невід'ємну складову тієї ж природи.
"Більшість офіційних джерел підтверджує катастрофічний стан та подальше його погіршення у багатьох регіонах України. Сталий ріст захворюваності населення, що викликано забрудненням природи, де значну роль відіграють фосфатні пральні порошки", - так писав учений з Криму до Голови Комітети Верховної Ради України, народного депутата, що опікується питаннями екологічної політики, природокористування та ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи Ю.Самойленка. У листі дописувач докладно характеризує екологічний стан в Україні, статистичні дані щодо ступеня захворюваності та ін. І повідомляє, зокрема, що протягом 2-х років групою кримських фахівців (хіміки, технологи, конструктори і лікарі) була розроблена рецептура безпечних порошків, а також технологія та обладнання для їхнього виробництва. Затверджені технічні умови. Пройшли, за словами автора листа, усі мислимі експертизи і сертифікації. Розробки ці та, власне, порошки, офіційно визнані в Україні і в світі, отримали патент на винахід. Усі дослідження проводилися власним коштом. Хоча робота може бути прирівняна до діяльності НДІ з конструкторським бюро та дослідним виробництвом. Вони зробили, здавалось, неможливе. Як? Продавали особисте майно, допомагали їм громадяни, які повірили в їхню ідею, інші давали під відсотки гроші, багато іноземних фірм надавали спеціалізовану літературу, зразки хімкомпонентів, проводили хімічні аналізи, що коштують недешево, підтримували морально. І порівняльна споживча характеристика нового порошку цілком збіглася з характеристиками еталонного для Європи виробництва Німеччини, що свідчить про ідентичність якостей. Більше того, кримський порошок безпечніший за європейські аналоги, тому що в його виробництві використовувались безпечніші хімкомпоненти, і він у кілька разів менше вміщує пилу. Безпосереднє виробництво його зовсім не шкодить екології - відсутні викиди пилу, токсичних газів, продуктів спалення мазуту, вугілля, газу... До того ж технологія не потребує теплової енергії. Вітали винахідників усі: поважні спеціалізовані фірми-виробники і фірми-розробники. А Мінохорони здоров'я України запропонувало розпочати випуск безфосфатних порошків для прання дитячої білизни, у тому числі і для немовлят.
Ось тут і постає питання: за які, власне, гроші? І хоча продукцію перевірили на пранні у пологових будинках, у дитячих дошкільних закладах, дитячих лікарнях, санаторіях Криму, для масового виробництва її не вистачило.
І почались ходіння по муках за кредитами. Дивно, на розкрутку чергової поп-зірки кошти знаходяться, та й мало на що їх витрачають доморощені мільярдери і держава? А на життєво важливі речі - зась! І просили (саме просили, уклінно) винахідники до півтора мільйона гривень, що зобов'язувалися віддати протягом 2,5 років з відсотками. Але натикалися або на глуху стіну байдужості, або їм висували зовсім неприйнятні умови.
І виходить, що маємо і не маємо - багаті жебраки. Багато талановитих людей народилися на цій землі: письменники, актори, винахідники. О.Вертинський, М.Булгаков, І.Сікорський, С.Корольов - список можна писати довго. Усі вони славу склали іншим країнам. І сьогодні їдуть таланти у далекі краї, "чужі у долі, чужі у людей". Ідуть, аби реалізуватися. Бо тут вони не потрібні. Потикається, до прикладу, учений, пооббиває пороги поважних закладів, натерпиться принижень і злиднів і ... гайда у світи далекі.
Ми - країна європейська, цивілізована. Принаймні, так про себе думаємо. Але вважати і бути - дві великі різниці, як кажуть дотепні одесити. Ознака цивілізованості країни - перш за все її ставлення до своїх громадян, до природи, довкілля. (У Китаї в 1998 році запрацював завод з виробництва 60 тисяч тонн безпечного порошку, аби не завдавати шкоди людям і природі).
І незважаючи на те, що в Україні нині є всі матеріально-технічні умови для повного переходу до безфосфатних порошків (рецептура, технологія, обладнання, нормативна документація), саме тут, в країні Полинової зірки, будуються нові заводи з виробництва продукції, що містить фосфати та іншу отруту. До слова, норвезька фірма UNGER відзначила, що рівень наукової та практичної розробки фірми "Дакос" (назва кримського підприємства) зробить честь будь-якій країні. Лише не нашій.
"Ви ще не в білому?" - запитує душка, веселун Антоша Мухарський. І відповідає: "Тоді ми йдемо до вас". Жоден фільм, жодну передачу не подивилася на ТБ, аби щонайменше тричі їх не переривала реклама пральних порошків, що вже нав'язла всім на зубах і вухах. "Кришталева чистота, морозна свіжість, легкі хмаринки"... Усі ці поетичні вишуканості - характеристики безлічі пральних порошків. Пери собі на здоров'я... На реклами ці витрачають мільйони зелених. І крутить, наче чорт своє колесо, жахливе реаліті-шоу - наше життя. .
Те, про що я розповіла в цій статті, - лише крапля в океані небезпеки. І те, про що ви дізналися, - для закордонних країн давно вже відомі факти. Вони віддають нам, що в себе ніколи не використовуватимуть, за принципом "На тобі, Боже, що мені не гоже". Не примушують - пропонують. Вони чужі, що з них візьмеш? А ось свої... Гроші не пахнуть, казав один із римських цезарів. Але тоді йшлося, даруйте, про вуличні туалети. Пропоную рекламу: "Новий чудо-порошок з неповторним, незрівнянним ароматом... смерті".